Уляна Матвіївна Громова (1924-1943) – член штабу підпільної антифашистської організації «Молода гвардія»

Уляна Матвіївна Громова (1924-1943) - член штабу підпільної антифашистської організації «Молода гвардія»

Уляна Матвіївна Громова (3 січня 1924, п. Первомайка, Луганський округ, Донецька губернія, Ворошиловградська область, Українська РСР — 16 січня 1943 р. Краснодон, Ворошиловградська область, Українська РСР) — член штабу підпільної антифашистської комсомольської організації «Молода гвардія», що діяла в 1942-1943 роках в окупованому гітлерівськими військами місті Краснодоні Ворошиловградської області Української РСР під час Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно).

Уляна Громова народилася 3 січня 1924 року в селищі Первомайка Луганського округу Донецької губернії Ворошиловградської області Української РСР, в сім’ї робітника.  Батько — Матвій Максимович Громов, народився у 1880 році в Полтавській губернії Російської імперії. Учасник Російсько-японської війни 1904-1905 років. У 1905 році переїхав в Краснодон, працював на шахтах. Мати — Мотря Савеліївна Громова, народилася в 1884 році, домогосподарка. У сім’ї було п’ятеро дітей, Уля — наймолодша.

У 1932 році Уляна пішла в перший клас первомайської середньої школи № 6. Вчилася добре, була активною піонеркою. У 1939 році була обрана членом учнівського комітету школи. У березні 1940 року вступила до лав ВЛКСМ.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Уляна навчалася в десятому класі. Разом зі своїми однолітками працювала на колгоспних полях, доглядала за пораненими в госпіталі, читала їм газети і книги, допомагала писати листи рідним. 3 червня 1942 року закінчила першотравневу середню школу на «добре» і «відмінно» при відмінній поведінці.

Під час окупації Ворошиловградської області військами нацистської Німеччини у липні 1942 року, Уляна не змогла евакуюватися, так як не на кого було залишити хвору матір.  Володіючи твердим, рішучим і бойовим характером Уляна разом з Майєю Пегливановой та Анатолієм Поповим організувала в селищі Первомайка патріотичну групу молоді, яка у вересні 1942 року увійшла до складу підпільної антифашистської організації «Молода гвардія».

У жовтні 1942 року Громову обрали членом штабу організації. Вона брала активну участь у підготовці бойових операцій, складанні і розповсюдженні антифашистських листівок, зборі медикаментів, проведенні агітації серед населення, закликаючи не коритися ворогові і зривати його плани щодо постачання продуктів фашистам, а також з вербування радянської молоді на працю в гітлерівську Німеччину.

У ніч на 7 листопада 1942 року, напередодні 25-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, разом з молодогвардійцем Анатолієм Поповим Уляна встановила червоний прапор на трубі шахти № 1-біс в окупованому Краснодоні.

Коли в місті почалися масові арешти підпільників, Уляна намагалася встановити контакт з ув’язненими молодогвардійцями, розробляла плани їх втечі.  10 січня 1943 року, через тиждень після свого дев`ятнадцатиліття, Уляна Громова була заарештована і кинута в катівні гестапо. На допитах, що супроводжувалися жорстоким побиттям і тортурами, трималася дуже мужньо, з гідністю. Залишаючись вірною священній клятві молодогвардійців бути відданими Батьківщині і товаришам, вона відмовилася давати будь-які свідчення про діяльність підпільників.

«Уляна Громова, 19 років, на спині у неї була вирізана п’ятикутна зірка, права рука переламана, поламані ребра» (Архів КДБ при Радміні СРСР, д. 100-275, т. 8).

16 січня 1943 року, після жорстоких катувань, Уляна Громова разом з іншими молодогвардійцями була страчена гітлерівськими окупантами і кинута в 58-метровий шурф краснодонської шахти № 5.

Похована з військовими почестями 1 березня 1943 року у братській могилі героїв-антифашистів на центральній площі міста Краснодона, де в пам’ять про подвиг радянської молоді споруджено меморіальний комплекс «Молода гвардія».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1943 року члену штабу підпільної комсомольської організації «Молода гвардія» Уляні Матвіївні Громовий посмертно присвоєно почесне звання Героя Радянського Союзу.