Дмитро Прокопович Трощинський (1749-1829). Державний діяч, меценат малоросійської культури

Дмитро Прокопович Трощинський (1749-1829). Державний діяч, меценат малоросійської культури

Дмитро Прокопович Трощинський (1749-1829) — аристократ козацького стану, державний діяч Російської імперії. Меценат малоросійської культури. Походив з роду Трощинських. Правнук гадяцького полковника Степана Трощинського.

Народився у Яреськах, Миргородського повіту, Полтавської губернії у 1749 році. Вихованець Київської Академії, з 1774 року — при штабі князя Миколи Рєпніна, з 1775 року секретар посла Російської імперії в Стамбулі (Константинополі). 1779 разом з князем Рєпніним брав участь у Тешенському Конгресі. Як правитель канцелярії графа Олександра Безбородька (з 1784) здобув собі впливове становище при царському дворі; 1793 — статс-секретар Імператриці Катерини II і пізніше Імператора Павла І й Імператора Олександра І; за Павла І — сенатор і голова Поштового Управління Росій1ської імперії.

Дмитро Прокопович Трощинський належав до тих державних мужів, котрі наполягали на необхідності скасування кріпосного права й утвердження гуманних правових норм життя тогочасного суспільства, вимагав надійного захисту прав кожного громадянина.

Був щедрим меценатом – науки (Я. Маркевич, В. Ломиковський), літератури (В. Капніст, Василь Гоголь та ін.), театру (В. Гоголь), малярства (В. Боровиковський), музики (А. Ведель). Через свого приятеля Осипа Каменецького став одним із ініціаторів першого видання«Енеїди» Івана Котляревського (1798). У Кибинцях Дмитро Трощинський мав домашній театр, яким від 1812 року керував з допомогою Василь Гоголь-Яновський.

Дмитро Прокопович Трощинський допомагав бідним козацьким родинам, удовам, сиротам. Саме за це Микола Гоголь назвав його «благодійником України». Біограф Трощинського Олександр Салій пише, що він «сприяв у вихованні і матеріальному забезпеченні ряду молодих діячів, які згодом яскраво виявили себе на теренах розвитку держави, права, науки, літератури, мистецтва». Серед них і М.Гоголь, якому Трощинський допоміг вступити до Ніжинської гімназії, і художник В.Боровиковський, і вчений, засновник Харківського університету В.Каразін, і керівник кодифікації Основних державних законів Російської імперії М.Сперанський.

Трощинський, крім усього, збудував власним коштом церкви у рідних Кибинцях на Полтавщині і в Кагарлику під Києвом. Тут він залишив по собі ще й чудову пам’ятку – парковий ансамбль під назвою «Земна куля в мініатюрі» (його офіційно відкрито 1811 р.). У Кагарлицькому парку до цього часу збереглися й дерева, посаджені ще за життя мецената.

Зберегти у PDFРоздрукувати