Павло Сергійович Александров (1896-1982). Академік. Математик. Герой Соціалістичної Праці

Павло Сергійович Александров (1896-1982). Академік. Математик. Герой Соціалістичної Праці

Павло Сергійович Александров — радянський математик. Академік АН СРСР (1953). Професор Московського університету (з 1929), віце-президент Міжнародної математичної асоціації (з 1958). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1942), Герой Соціалістичної Праці (1969).

Павло Александров народився 25 квітня (7 травня) 1896 року в Богородську. У 1913 році закінчив із золотою медаллю Смоленську громадську гімназію, і в тому ж році вступив до Московського університету.

У 1917 році закінчив університет, після чого викладав там же; з 1921 року – приват-доцент, з 1929 року – професор. В 1921-1923 роках він прочитав студентам університету курс загальної топології.

Павло Сергійович Александров відомий також працями з теорії множин. Зокрема, він творив теорію бікомпактних просторів, методи комбінаторного (алгебраїчного) дослідження множин і просторів; йому належить винахід загальних закони двоїстості, розробка теорії розмірності.

До 1941 протягом ряду років Александров працював за сумісництвом у Дніпропетровському університеті. Обраний іноземним членом низки зарубіжних академій.

Значну роль у розвитку науки і математичної освіти в нашій країні зіграли книги, написані П. С. Александровим: «Введення в загальну теорію множин і функцій», «Комбінаторна топологія», «Лекції з аналітичної геометрії», «Теорія розмірності» і «Введення в гомологічну теорію розмірності». Велику популярність також мала написана спільно з Хопфом на німецькій мові монографія «Topologie I» (Alexandroff P., Hopf H. Topologie Bd.1 – Berlin: 1935), що стала класичним курсом топології свого часу.

Також Павло Александров володів широкими і глибокими знаннями в області музики. Великою популярністю серед студентів і аспірантів Московського університету користувалися регулярні вечори класичної та сучасної музики – «Александрівські вівторки».

Павло Сергійович Александров помер 16 листопада 1982 року. Похований на Кавезінському кладовищі Пушкінського району Московської області.

Зберегти у PDFРоздрукувати