Сидір Артемович (Артемійович) Ковпак (1887-1967) – радянський воєначальник, державний і громадський діяч. Під час Великої Вітчизняної війни – командир Путивльського партизанського загону (пізніше – Сумського партизанського з’єднання, ще пізніше – 1-ї Української партизанської дивізії), член ЦК КП (б) України, генерал-майор. Двічі Герой Радянського Союзу.
Сидір Ковпак народився 26 травня (7 червня) 1887 року в селі Котельва (нині селище міського типу Полтавської області України) в бідній селянській родині. Сім’я була багатодітна, шість синів і 4 дочки. Строкову службу проходив в Саратові в Олександрівському полку, після служби працював там же, в Саратові, вантажником.
Учасник Першої світової (службу проходив в 186-му піхотному Асландузьському полку) і Громадянської воєн. Під час Першої світової війни воював на Південно-Західному фронті, учасник Брусиловського прориву. У квітні 1915 року в складі почесної варти був особисто нагороджений Імператором Миколаєм II Георгіївським хрестом. СидораКовпака також нагороджено Георгіївськими хрестами III і IV ступенів і медалями «За хоробрість» («георгіївськими» медалями) III і IV ступенів.
Після Жовтневої революції і початку Громадянської війни пристав на бік більшовиків. Оочолював місцевий партизанський загін, який разом із загонами Пархоменка боровся на Україні з військами Гетьмана Павла Скоропадського і німецькими окупантами, потім був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, брав участь в боях з білогвардійськими арміями генералів Денікіна і Врангеля на Південному фронті.
У 1921 — 1926 рік — помічник повітового воєнкома, повітовий воєнком, воєнком Павлоградського округу Катеринославської губернії (з 1926 рік — Дніпропетровська область України). Одночасно в 1925—1926 — голова сільськогосподарської артілі в селі Вербки. З 1926 рік — директор Павлоградського військово-кооперативного господарства, у 1930-му став головою сільськогосподарського кооперативу в Путивлі, з 1935 — завідувачем дорожнього відділу Путивльського райвиконкому, з 1937 — він голова Путивльського міськвиконкому Сумської області Української РСР. У 1930-х закінчив спецшколу ОГПУ з підготовки організаторів партизанської і підпільної боротьби.
Учасник Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 року. Один з організаторів партизанського руху на території УРСР – командир Путивльського партизанського загону, а потім – з’єднання партизанських загонів Сумської області.
У 1941-1942 роках з’єднанням Ковпака були здійснені рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській і Брянській областях, у 1942-1943 роках – рейд з брянських лісів по Гомельській, Пінській, Волинській, Рівненській, Житомирській і Київській областях; в 1943 році – Карпатський рейд. Сумське партизанське з’єднання під командуванням Ковпака пройшло з боями по тилах німецько-фашистських військ понад 10 тисяч кілометрів, розгромило гарнізони противника в 39 населених пунктах. Рейди Ковпака зіграли велику роль в розгортанні партизанського руху проти німецьких окупантів.
31 серпня 1942 року Сидір Ковпак був особисто прийнятий Сталіним і Ворошиловим у Москві, де разом з іншими партизанськими командирами брав участь в нараді. Партизанському з’єднанню Ковпака була поставлена задача зробити рейд за Дніпро з метою розширення партизанської боротьби на території УРСР, окупованій фашистами. До виходу в Карпатський рейд з’єднання налічувало близько 2000 партизанів. На озброєнні було 130 кулеметів, 380 автоматів, 9 гармат, 30 мінометів, 30 протитанкових рушниць, гвинтівки та інша зброя.
Під час рейду Західною Україною Сидір Ковпак повною мірою проявив свій командирський талант і організаторські якості, вміння керувати великою кількістю людей у складних умовах. Партизани Ковпака вдало діяли проти підрозділів німецької армії та проти загонів бандерівської УПА. Є свідоцтва, що під час кількох операцій Ковпака проти німецько-фашистських військ окремі загони ОУН-УПА зберігали нейтралітет, відступаючи у гори, або навіть надавали допомогу червоним партизанам.
У квітні 1943 року командарму Ковпаку було присвоєно військове звання генерал-майору. У січні 1944 року Сумське партизанське з’єднання було перейменоване в 1-шу Українську партизанську дивізію імені С.А.Ковпака під командуванням П.П.Вершигори.
З 1944 року Смдір Ковпак – депутат Верховної Ради Української РСР, з 1947 року – заступник Голови Президії Верховної Ради УРСР, а з 1967 року – член Президії Верховної Ради Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-7 скликань.
Сидір Артемович Ковпак помер 11 грудня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.