Княгиня Ольга (Вольга, Хельга) – княгиня, яка правила Руссю з 945 до 960 року в якості регента при малолітньому синові Святославові, після загибелі її чоловіка, київського князя Ігоря Рюриковича. Перша з правителів Русі прийняла християнство.
Місце і дата народження Ольги достеменно невідомі. Згідно давньоруського літопису «Повість временних літ», Ольга була родом з Плескова (Пскова). Житіє святої великої княгині Ольги уточнює, що народилася вона в селі Вибути Псковської землі. Імена батьків Ольги не збереглися, за Житієм вони були незнатного роду. Поширеним є припущення, про їх варязьке (скандинавське) походження.
У «Повісті временних літ» під 903 роком зазначено, що привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга. На той момент їй було не більше 14 років, а це дозволяє припусти, що княгиня Ольга народилась у 889–891 роках. У шлюбі з київським князем Ігорем Ольга прожила 33 роки.
В останні роки князювання Ігоря велась війна з деревлянами, які не хотіли платити князю велику данину. За літописними даними біля міста Іскоростеня 945 року деревляни здійснили розправу над князем Ігорем. Візантійський хроніст другої половини X століття Лев Диякон змалював докладну картину цієї страшної розправи. Він описав, що князя Ігоря прив’язали до стовбурів двох нагнутих дерев, а коли відпустили, то дерева роздерли його тіло на дві частини.
«Повість временних літ» оповідає про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка. Шукаючи примирення з Рбриковичами деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували Ользі стати дружиною деревлянського князя Мала. Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, друге — спалила в лазні. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники «посікли п’ять тисяч» деревлян, після чого відбулась річна облога міста Іскоростень, яка завершилась спаленням міста.
Після розправи над древлянами Ольга почала правити Руссю до повноліття Святослава, але й після того як син виріс, вона ще довгий час залишалася фактичним правителем, так як молодий княжич подовгу бував у військових походах і не приділяв уваги управлінню державою.
Старійшини родів і дружинники підтримали Ольгу як законну правительку. Це стало радикальним поворотом в історії Русі.
У 945 році Ольга встановила розміри полюддя – податей на користь Києва, терміни і періодичність їх сплати – оброки і статути. Підвладні Києву землі були поділені на адміністративні одиниці. У 947 році княгиня відправилася в новгородські і псковські землі, призначаючи там уроки (данину). Було встановлено систему погостів – центрів торгівлі та обміну, в яких більш впорядковано відбувався збір податей.
Княгиня Ольга поклала початок кам’яному містобудуванню на Русі (перші кам’яні будівлі Києва – міський палац і заміський терем Ольги), з увагою ставилася до благоустрою підвладних Києву земель – новгородських, псковських, розташованих уздовж річки Десна та інших.
У 957 році княгиня Ольга відвідала Константинополь, де уклала угоду з візантійським імператором Константином VII Багрянородним. Там же в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року прийняла християнство. Після повернення до Києва сприяда поширенню християнства на руських землях.
У грудні 961 року молодий Святослав Ігоревич узяв до своїх рук правляння державою. Він не прийняв християнської віри і припинив християнизацію Русі.
Княгиня Ольга померла 11 липня 969 року. Князь Святослав поховав матір за християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая, що на Аскольдовій могилі. Тіло княгині залишалося нетлінним, і її онук Володимир переніс її мощі в Десятинний храм Успіння Богородиці. Під час нападу монголів мощі Ольги сховали під руїнами Десятинної церкви. Зараз місце знаходження мощів невідоме.
У 1547 році Церква канонізувала Ольгу причисливши її до лику святих рівноапостольних. Такої честі удостоїлися ще тільки п’ять святих жінок у християнській історії – Марія Магдалина, первомучениця Фекла, мучениця Апфія, цариця Олена Рівноапостольна і просвітителька Грузії Ніна).
Пам’ять рівноапостольної Ольги святкується православними церквами руської традиції 11 липня (за юліанським календарем); католицькою та іншими західними церквами – 24 липня (за календарем григоріанським). Свята рівноапостольна Ольга шанується як покровителька вдів і новонавернених християн.