Сергій Павлович Корольов (1907-1966). Видатний вчений, конструктор, основоположник практичної космонавтики

Сергій Павлович Корольов (1907-1966). Видатний вчений, конструктор, основоположник практичної космонавтики

Сергій Павлович Корольов — радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Основоположник практичної космонавтики. Академік АН СРСР (з 1958), що очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Сергiй Корольов народився 12 сiчня 1907 року в Житомирi (нині Україна, тоді — адміністративний центр Волинської губернії, Російської імперії) в сім’ї викладача російської словесності у Житомирській першій гімназії Павла Яковича Корольова, який походив із Білорусі, й доньки українського купця з Ніжина Марії Миколаївни. Хрещений в Свято-Софіївській церкві Житомирського сирітського будинку.

У 1924 роцi одержав середню освіту, закiнчивши Будiвельну профшколу мiста Одеси. Спроектував свiй перший планер. Вступив у Київський полiтехнiчний iнститут.

У 1926 роцi в зв’язку з закриттям КПІ перевiвся на вечiрнє вiддiлення Московського вищого технiчного училища (МВТУ) iм. Баумана. Одночасно працював на пiдприємствах авiацiйної промисловостi. Пiзнiше будував планери i брав участь у Всесоюзних планерних змаганнях.

У 1929 роцi захистив як дипломний проект проект легкомоторного двомiсного лiтака (СК – 4), що був побудований i проходив лiтнi випробування. Науковим керiвником Корольова був А.Н.Туполев. Пiсля захисту одержав професiю інженера-аеромеханіка.

У 1930 роцi без вiдриву вiд виробництва закiнчив Московську школу льотчикiв, одержав посвiдчення пiлота.

У 1931 роцi разом з Ф.А. Цандером органiзував одну з перших у країнi ракетних органiзацiй – групу вивчення реактивного руху (ГИРД) при Центральнiй радi Осоавіахіму (пiзнiше ДОСААФ). Керував будiвництвом i польотними випробуваннями ракет, розробляв проект ракетоплана.

У 1932 роцi призначений керiвником ГИРДА i головою Технiчної ради.

У 1933 роцi призначений заступником начальника Реактивного науково-дослiдного iнституту (РНИИ), створеного на базi двох органiзацiй ГИРД i ленiнградської Газо-динамiчної лабораторiї (ГДЛ). Керував польотними iспитами перших вiтчизняних рiдинних ракет “09” (конструкцiї М.К. Тихонравова) i “ГИРД-Х” (конструкцiї Ф.А. Цандера).

У 1934 роцi вийшла книга Корольова “Ракетний полiт у стратосферi”. Керував польотними випробуваннями крилатої ракети “06/1”, створеної пiд його керiвництвом.

У 1936 роцi створив конструкцiю ракетоплана “318-1”, обгрунтувавши технiчнi
вимоги до лiтака з ракетним двигуном.

У 1937 роцi брав участь у випробуваннях ракетоплана з двигуном “ОРМ-65” конструкцiї В.П. Глушко.

У 1938 роцi був репресований i засуджений на тривалий термiн вироку. Початок термiну вiдбуває на Колимi, а в роки Великої Вiтчизняної вiйни бере участь у створеннi лiтака Ту-2 у московському КБ при ЦКБ НКВД у групi А.Н. Туполева.

У 1942 був вiдкликаний у Казань в ОКБ моторобудiвного заводу. Розробляв конструкцiю ракетного прискорювача для бойових лiтакiв. Пiдготував працю “Уведення до питання про лiтак-перехоплювач РП iз реактивним двигуном “РД-1”.

У 1944 роцi звiльнений згідно Указу Президiї Верховної Ради СРСР i в 1945 роцi вiдряджений у Нiмеччину, де в складi Технiчної комiсiї знайомився з нiмецькою трофейною ракетною технiкою. За успiшне виконання робiт у роки вiйни із створення ракетних прискорювачiв для лiтакiв нагороджений першим орденом “Знак Пошани”.

У 1947 роцi С.П. Корольов повернувся в Москву, приступив до виконання обов’язкiв Головного конструктора.

У 1948 роцi займався удосконалюванням висотних геофiзичних ракет, створених на базi вiйськових.

У 1954 роцi звернувся з листом у ЦК КПРС iз пропозицiєю про створення i запуск штучного супутника Землi.

У 1955 роцi керував розробкою перших зразкiв космiчних лiтальних апаратiв. Брав участь у будiвництвi наземних iспитових служб космодрому Байконур .

У 1956 роцi удостоюється звання Героя Соцiалiстичної Працi за розробку нових зразкiв бойових ракет.

У 1957 роцi 4 жовтня керував запуском першого у свiтi штучного супутника Землi. Визнаний гiдним Ленiнської премiї.

У 1959 роцi брав участь у пiдготовцi i запуску автоматичних мiжпланетних станцiй “Мiсяць – 1”, “Мiсяць – 2”, “Мiсяць – 3”. Остання передала фотознiмки зворотної невидимої сторони Мiсяця.

У 1961 роцi 12 квiтня керував першим в iсторiї польотом людини в космос. Корабель Юрiя Гагарiна зробив один виток навколо планети й успiшно повернувся на Землю.

У 1962 роцi пiдготував i провiв перший груповий полiт кораблiв “Схiд-3” i “Схiд-4”, брав участь у запуску мiжпланетної станцiї “Марс-1”.

У 1963 роцi пiдготував i провiв другий груповий полiт кораблiв “Схiд-5” i “Схiд-6″.

У 1964 роцi готував до польоту i брав участь у запуску ракетно-космiчної системи quot;Зонд” для далеких мiжпланетних польотiв. Готував i здiйснив полiт космiчного корабля “Схiд”. Затвердив проект ракетного комплексу “Союз”, розроблений фахiвцями пiд його керiвництвом.

У 1965 роцi керував польотом корабля “Схід-2”, у ходi якого космонавт Олексiй Леонов вперше в iсторiї вийшов у вiдкритий космос. Брав участь у запусках автоматичних мiжпланетних станцiй “Мiсяць-5”, “Мiсяць-6”, “Мiсяць-7”, “Мiсяць-8”, “Венера-2”, “Венера-3”, лiтального апарата “Зонд-3”, супутника зв’язку типу “Блискавка-1”.

За видатний внесок в оборону Батьківщини i в розвиток практичної космонавтики академiк С.П. Корольов двiчi визнаний гiдним звання Героя Соцiалiстичної Працi (у 1956 i 1961 роках), йому присуджена Ленiнська премiя (у 1957 роцi) i золота медаль iменi К.Э. Цiолковського

Сергiй Павлович Корольов помер на шiстдесятому роцi життя 14 сiчня 1966 року. Похований у Москві, на Червонiй площi, в Кремлiвськiй стiнi.

Зберегти у PDFРоздрукувати