Іоанн Карбованець (1897-1977). Священик, що врятував дві сотні дітей в часи війни

Священик Іоанн Карбованець (1897-1977)

Іоанн Карбованець (в миру Карбованець Іван Іванович) народився в 1897 році в селі Невицьке Ужгородського округу (тоді на території Австро-Угорщини) в селянській родині. Священик (1923). Проживав і служив в Чехословаччині в зв’язку зі зміною державних кордонів. З 1925 року настоятель православної церкви в селі Черленево Росвигівського округу Подкарпаторуської єпархії в юрисдикції Православної Церкви в Чехословаччині під предстоятельством архієпископа Саватія (Врабеця).

Засновник і духівник православного жіночого монастиря в селі Домбокі Мукачівського району. У 1929 і в 1942 роках згаданий як настоятель православної церкви в с. Червеньово Мукачівського округу Мукачівської єпархії Православної Церкви в Чехословаччині.

У 1944 році, коли під натиском Червоної армії німецькі війська відступали на Захід, з собою вони везли безліч полонених, яких планували використовувати для потреб війни. Коли один з ешелонів проїжджав повз залізничної станції Жорнава на Великоберезнянщині, він потрапив під обстріл та зазнав катастрофи. Серед пасажирів цього поїзда були діти, вивезені німцями з Білорусії – з сіл Новоєльня та Дятлово Дятлівського району (нині Гродненської області Білорусії).

Місцеві жителі забрали майже дві сотні вцілілих дітей в Червеньово, де ті були розміщені в православному жіночому монастирі, духовником якого був отець Іоанн, а також у покинутих єврейських будинках і господарствах деяких селян.

Рішення  черниць монастиря і жителів села надати притулок дітям було дуже мужнім, адже в той час на Закарпатті, у зв’язку з діяльністю партизанів, угорська влада забороняла приймати у себе сторонніх і порятунок дітей міг послужити приводом для арештів.

У монастирі багато дітей були похрещені. Як з’ясувалося вони були родом з Ленінградської, Смоленської, Орловської, Вітебської та інших областей СРСР.

31 липня 1951 року отець Іоанн був заарештований і невдовзі засуджений за статтями 54-4 і 54-10 ч. 2 Кримінального Кодексу УРСР на 25 років таборів з поразкою в правах. Дані статті передбачали відповідальність за «контрреволюційну діяльність», зокрема, «збройне повстання» та «надання допомоги міжнародній буржуазії». Термін ув’язнення відбував у с.Хром-Тау Новоросійського району Актюбінської області в Казахстані. Був амністований 9 січня 1955 року.

Священик Іоанн Карбованець помер 21 червня 1977 року.

Реабілітований у 1991 році.